У Франції українські рятувальники показали колегам фільм про війну в Україні (фото, відео)
Сьогодні у Франції українські рятувальники показали фільм про війну в Україні. У залі не залишилося вільних місць. Поруч сиділи французькі, полінезійські та словацькі рятувальники, представники місцевої влади, волонтери та мешканці Лє-Бреде - люди, з якими українці цими днями разом працюють у Франції.
А цього вечора українські рятувальники показали їм свій дім. Таким, яким його бачать уже багато років.
На екрані - зруйновані будинки, вогонь після ракетних ударів, понівечені міста. Люди, які за одну мить втратили все. Рятувальники, які розбирають завали, шукають живих, виносять поранених і загиблих.
А потім - повторні удари. По тих, хто вже приїхав рятувати.
У залі було тихо.
Дорослі чоловіки, рятувальники, які самі бачили чимало людського болю й не раз дивилися в обличчя небезпеці, витирали сльози. Хтось опускав очі. Хтось нерухомо дивився на екран.
Для українців це не кіно. Тут немає акторів, декорацій чи можливості сказати: «Стоп, знімаємо ще один дубль». Є наша країна. Наші міста. Наші люди. І війна, яка не зупинилася на час української місії у Франції.
Поки наші рятувальники допомагають французьким колегам боротися з лісовими пожежами, в Україні продовжують лунати повітряні тривоги. Росія щодня атакує українські міста. Щодня рятувальники ДСНС виїжджають туди, де кілька хвилин тому пролунав удар. Заходять у вогонь і під зруйновані конструкції, знаючи, що ворог може атакувати знову. І щодня в Україні хтось не зустрічає вдома найдорожчу людину.
Саме тому було важливо показати цей фільм у Франції. Щоб люди, повернувшись до своїх міст, пожежних частин і родин, пам’ятали Україну. Пам’ятали обличчя, які побачили на екрані. Розповідали про них іншим. І знали, якою ціною українці продовжують жити, працювати та рятувати.
Українські рятувальники приїхали до Франції допомагати, бо добре знають ціну підтримки у найважчий момент. Коли горить твій дім, коли біда приходить на твою землю, ти назавжди запам’ятовуєш руку, яку тобі простягнули.
Україні цю руку простягали. Сьогодні українські рятувальники простягають свою.
Сьогодні у невеликому французькому містечку Лє-Бреде десятки людей на кілька хвилин опинилися разом з нами в Україні. Побачили те, з чим українці прокидаються і засинають. Побачили справжню ціну роботи рятувальника під час війни. Хочеться, щоб кожен забрав із собою частинку України. І пам’ять про країну, яка навіть тоді, коли сама стікає кров’ю, знаходить у собі сили подолати тисячі кілометрів, щоб допомогти іншим.
Після фільму люди виходили із залу зі сльозами. Підходили до українців, дякували, обіймали, говорили слова підтримки Україні. А хтось просто мовчки тиснув руку. І, можливо, саме це мовчання сказало найбільше.
А далі - знову в роботу: всі разом сіли у свої машини й поїхали рятувати Францію від вогню.
