Звернення начальника Вячеслава Бойцова з нагоди 93-ї річниці створення Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС
«Шановні побратими та посестри! Сьогодні ми з вами перегортаємо чергову сторінку славної історії нашого підрозділу — Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій. 93 роки мужності, професіоналізму й відданості присязі!
Наші витоки сягають 1932 року, коли в Запоріжжі було створено 31-й окремий територіальний батальйон протиповітряної оборони. Тоді готували інженерів, хіміків, піротехніків, а вже за кілька років наші попередники зустріли Другу світову війну, боронили Запоріжжя, билися під Сталінградом і Саратовом, а згодом — розміновували визволену Україну, знешкодивши сотні тисяч боєприпасів.
Ми пройшли повоєнну відбудову, будівництво стратегічних об’єктів та ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Наші бійці рятували людей і відновлювали життя після землетрусів у світі та стихійних лих в Україні, проводили гуманітарне розмінування.
Ми працювали й працюємо там, де найважче. З 2014 року — у вогнищах війни, розбираючи завали, рятуючи постраждалих, знешкоджуючи смертоносні снаряди. Ми — там, де є біль і небезпека, ми там, щоб врятувати життя.
Сьогодні в нашому строю — рятувальники-верхолази, кінологи, сапери, водолази-сапери, інженери, фахівці з безпілотників та робототехніки, медики, механіки. Поруч із ними — ті, кого рідко бачать у кадрі, але без кого неможливо працювати жодної години: бухгалтери, юристи, працівники канцелярії, водії, зв’язківці та інші спеціалісти, які тримають цю складну систему в русі щодня. Кожен з вас — невід’ємна частина великої сили, яка наближає нашу Перемогу!
Ми пам’ятаємо тих, хто віддав життя під час виконання завдань. Їхній героїзм — це наш дороговказ, їхня самопожертва — наш обов’язок жити й працювати так, аби бути гідними їхньої пам’яті.
93 роки — це доказ того, що Мобільний рятувальний центр швидкого реагування — це не просто підрозділ. Це традиції честі й служіння. Це родина, в якій кожен готовий підставити плече іншому!
Дякую кожному з вас за вашу мужність, витримку та безмежну відданість справі. Пишаюся тим, що служу разом із вами. Ми вистоїмо! Ми переможемо! І в новій мирній Україні продовжимо робити те, що вміємо найкраще — оберігати життя!»
